Віра ФАЗЛЄЄВА
Протягом минулого тижня в’єтнамські спеціалісти в галузі військової медицини і техніки знайомилися з клінічними аспектами кріохірургії на базі провідних київських інститутів та лікарень. Їхній візит до столиці став продовженням плідного знайомства, яке було започатковане представниками обох сторін наприкінці минулого року, коли у складі міжурядової делегації українські виробники кріохірургічної техніки Науково-виробничої фірми «Пульс» побували на Днях науки і техніки України у В’єтнамі, де демонструвалися досягнення української техніки і новітні технології.
Тоді виконавчий директор Центру передових технологій при Академії Наук В’єтнаму, доктор Ле Ху З’єн та керівник відділу загальної хірургії Центрального військового шпиталю м. Ханоя, полковник медичної служби Чіеу Ч’єу Зионг висловили бажання докладніше ознайомитися з клінічними аспектами кріотехнології в різних галузях хірургії на батьківщині кріохірургічної установки «Кріо-Пульс».
В’єтнамські гості змусили своїх київських колег відповідати на численні запитання, демонструвати на практиці переваги сучасної методики, пояснювати в деталях, а загалом тримати перед іноземцями атестацію на зрілість вітчизняної технологи.
Програма перебування в’єтнамських колег була доволі насиченою і різноманітною. Іноземні спеціалісти відвідали Головний військовий клінічний шпиталь Міністерства оборони України, шпиталь Міністерства внутрішніх справ України, Київську обласну клінічну лікарню, Київську міську онкологічну лікарню, Інститут онкології АМН України, Медичний інститут Української асоціації народної медицини, декілька базових кафедр Національного медичного університету імені О.О.Богомольця та Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.
В’єтнамських спеціалістів цікавило передусім клінічне застосування кріохірургії та кріотерапії у разі онкологічних захворювань гепатопанкреатобіліарної зони, в урологии, в акушерстві та гінекології, за злоякісних пухлин голови та шиї, в проктології, в дерматології, у разі раку молочної залози. Радикальні та паліативні втручання, які сьогодні застосовують у кріохірургії, різняться між собою оперативною технікою. Тут виділяються: кріоабляція (повна радикальна кріодеструкція всієї пухлини або органа), кріорезекція (кріодеструкція з подальшою резекцією охолодженої частини органа), кріоекстирпація (з фіксуванням до кріоаплікатора патологічної ділянки шляхом приморожування), ад’ювантна кріодеструкція (як допоміжний метод після виконання основного етапу операції традиційним шляхом). Іноземці високо оцінили переваги кріохірургічного методу лікування перед традиційною операцією передусім тому, що поряд із показаннями до звичайного радикального втручання кріохірургічному руйнуванню підлягають і неоперабельні пухлини. В’єтнамські спеціалісти двічі побували в операційній завідувача кафедри загальної хірургії № 1 НМУ імені О.О.Богомольця, наукового керівника Центру хірургії печінки, жовчних проток і підшлункової залози доктора медичних наук професора Олексія Дронова, де вони стали очевидцями видалення тридцятикілограмової пухлини з черевної порожнини. Врятувати життя хворій значною мірою стало можливим завдяки видаленню злоякісного новоутворення з подальшим застосуванням кріотехнології.
Те, що у кріохірургічного лікування є великі перспективи, іноземці переконалися після зустрічі з хірургом-онкологом кафедри онкології НМАПО ім. П.Л.Шупика доктором медичних наук професором Рахманом Тащієвим, який, застосовуючи кріохірургічний метод, оперує злоякісні новоутворення абдомінальної зони, поширений нині рак молочної залози. Він уважно спостерігає за всіма тими процесами, які відбуваються в патологічному органі й організмі пацієнта після кріохірургічних впливів, і фіксує їх. Адже новітній метод складається з двох циклів - заморожування та природне розморожування тканин без підігріву, знання про можливості яких позначаються на кінцевих результатах кріохірургічних втручань. Зокрема, професор помітив, що на стадії розморожування в патологічному органі утворюються протипухлинні антигени, які з природним током крові розносяться по всьому організму. Таким чином, організм завдяки кріовпливу здатний виробляти аутовакцину на злоякісні новоутворення, що подовжує життя окремих хворих з онкопатологією панкреатогепатобіліарної зони на 10-12 років.
А за наявності численних метастатичних уражень, коли кріоаплікатор знешкоджує найбільшу пухлину патологічного вогнища діаметром до 3 см, усі дрібні онкопухлини розсмоктуються, бо завдяки кріодеструкції спостерігається різке підвищення імуннореактивності організму в цілому. Зважаючи на те, що кількість хворих на рак молочної залози (РМЗ) за останні роки невпинно зростає, займаючи 1 місце серед злоякісних новоутворень і 3 місце за показником смертності, застосування кріохірургічних методів лікування на тлі комплексного лікування РМЗ (радикальної мастектомії, променевої терапії, хіміотерапії, гормонотерапії) дає позитивні результати. Спостереження за пацієнтками протягом останніх двох років, яким застосовували кріохірургічне лікування з використанням аутовакцини, свідчить про відсутність рецидивів і метастазів, збільшення тривалості життя жінок та поліпшення його якості. Натомість застосування лише традиційних методів лікування у разі РМЗ доводить, що у 15-20% прооперованих рак рецидивує. Отже, завдяки кріохірургії оперативні втручання стали органозбережними і практично безкровними, мають обнадійливі віддалені результати і відрізняються малотравматичністю.
Недарма кажуть, що ліпше один раз побачити, аніж кілька разів почути. В’єтнамські спеціалісти залишилися задоволеними від побаченого і почутого. У свою країну вони повезуть не лише враження, але й угоду на закупівлю сучасної кріоапаратури для лікувальних закладів В’єтнаму, досвід застосування кріохірургічних методів лікування в різних напрямах медицини, які сьогодні не мають кордонів.