Лікування пухлин кістки є однієї з основних проблем сучасної ортопедичної медичної практики. Кріохірургія — це метод вибору при лікуванні різних нозологічних форм пухлин кістки. Багатьма авторами проведене вивчення особливостей перебудови кістки при геміостеотомії й корковому дефекті з наступної кріообробкою й без неї. Було відзначено, що й після кріодії кістка має здатність до регенерації, але вповільненими темпами. Проте цей факт має велике значення, тому що відкриває перспективи до застосування низьких температур в ортопедії.

… після кріодії кістка має здатність до регенерації…

Одним із важливих питань є вимір температури кістки при кріодії.

В ортопедії визначені основні закономірності поширення холодового фронту в кості й виведені формули розрахунку температури для одержання кріонекрозу на обмеженій ділянці.

Але основними питаннями застосування кріохірургічного втручання в ортопедії залишаються наступні: чи можлива за допомогою кріохірургії локальна ремісія в порівнянні з резекцією й ампутацією; чи сприяє кріохірургічний метод зменшенню кількості метастазів у легені й продовженню життя? Статистично достовірних відмінностей у частоті рецедивування пухлини при застосуванні кріодії й ампутації не встановлено, однак відзначене достовірне зниження частоти рецедивування після кріодії в порівнянні з методом резекції пухлини.

При дослідженні імунологічного статусу після кріохірургії остогенних сарком виявлений слабкий вплив кріодії на імунологічний статус, що, на думку багатьох авторів, заслуговує на пильну увагу дослідників і має потребу в подальших розробках.

Кріохірургія в ортопедичній практиці застосовувалася при наступних видах захворювань:

• солітарні, аневризмальні кісти кістки
• гігантоклітинна пухлина
• хондробластома
• фіброміксома кістки
• фіброзна дисплазія
• еозинофільна гранульома
• гемангіома кістки
• низькодиференційована саркома
• злоякісна фіброгістіоцитома й ін.