Пухлини передміхурової залози й рак сечового міхура є найбільш частими захворюваннями в онкоурології. В останні десятиліття відзначається їх помітне зростання. Для значної кількості хворих із гормонорезистентними і нечуттєвими до променевої терапії формами раку передміхурової залози з високим ступенем ризику радикального хірургічного лікування, із запущеними формами раку сечового міхура проводиться пошук нових методів лікування. Одним із них, найбільш ефективним (для лікування зазначених захворювань), є кріохірургія.

Дозволяє гарантувати руйнування пухлинного осередку

Висока ефективність методу, безумовно, визначається технічними можливостями апаратури. Для наших цілей використовувалася кріохірургічна установка «Кріо-Пульс».

Могутня холодопродуктивність і азотна температура (до мінус 180°С) у контакті з біологічною тканиною дозволяє домагатися ефективних режимів лікування і значно знизити ймовірність появи рецидивів, тобто гарантувати руйнування пухлинного осередку.

Метод м’який, гнучкий і може успішно застосовуватися в складних випадках. А саме у хворих з естрогенною резистентністю при гострій чи хронічній затримці сечі, після неефективного опромінення і з довічно накладеним надлобковим сечоміхурових свищем.

При аденомі передміхурової залози метод використовується у хворих похилого віку з важкими ускладненнями основного захворювання. У таких хворих висока й украй висока ступінь операційного ризику, яка не дозволяє провести радикальне хірургічне лікування. При раку сечового міхура кріодія показана у хворих із пухлинами у стадії Т1-3 і рецидивами новоутворень як фактор абластики в комбінованому лікуванні, що включає інтенсивне передопераційне опромінення і радикальну операцію, а також як самостійний метод при пухлинах в області шийки сечового міхура, де резекція технічно важка і не завжди може бути виконана радикально, а також при раку в стадії Т3, частково Т4 і рецидивах, де радикальне хірургічне втручання нездійсненне.

При пухлинах передміхурової залози операція може виконуватися під візуальним контролем у хворих із сечовим міхуром, що розкривається вперше, чи підпальцьовим контролем у хворих із довічною цистозомою.

Стан хворих у найближчий післяопераційний період залежить, як правило, від вихідного фону, тобто від загального стану хворого в передопераційний період.

Після кріолікування хворі залишаються з надлобковим сечоміхуровим дренажем протягом 1,5-2 місяців до повного відторгнення тканин, підданих заморожуванню, після чого дренаж видаляють і свищ загоюють.

Кріохірургічне лікування при раку сечового міхура з локалізацією пухлини в області шийки є радикальним методом, легко доступним у випадках, де звичайне хірургічне втручання неможливе. При операбельних пухлинах міхура інших локалізацій субопераційне заморожування з наступним видаленням новоутворення в стані отвердіння є найбільш ефективним фактором абластики, що істотно знижує частоту рецидивів. При раку сечового міхура кріодія є методом вибору і єдиним способом не тільки медичної, але і соціальної реабілітації великої групи хворих.

ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ КЛІМЕНКО
завідуючий відділом онкоурології
Українського науково-дослідного інституту
урології й нефрології, доктор медичних наук